logo
  • Листопад 24, 2015

Ансамбль “Ровесник”

Ровесник - копияIMG_2753-1024x1024-800x800 IMG_2549-1024x1024-800x800
4120006????????????????????????????????????

%d1%81%d0%ba%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b0%d1%82%d1%8c1 %d1%81%d0%ba%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b0%d1%82%d1%8c10001 %d1%81%d0%ba%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b0%d1%82%d1%8c10002 %d1%81%d0%ba%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b0%d1%82%d1%8c10003 %d1%81%d0%ba%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b0%d1%82%d1%8c10004 %d1%81%d0%ba%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b0%d1%82%d1%8c10005 %d1%81%d0%ba%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b0%d1%82%d1%8c10006 %d1%81%d0%ba%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b0%d1%82%d1%8c10007 %d1%81%d0%ba%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b0%d1%82%d1%8c10008 %d1%81%d0%ba%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b0%d1%82%d1%8c10009 %d1%81%d0%ba%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b0%d1%82%d1%8c10010 %d1%81%d0%ba%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b0%d1%82%d1%8c10011 %d1%81%d0%ba%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b0%d1%82%d1%8c10012 %d1%81%d0%ba%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b0%d1%82%d1%8c10015 %d1%81%d0%ba%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b0%d1%82%d1%8c10016

Бондарчук

Керівник ансамблю – Бондарчук Василь Захарович

Суровцев Г.

Акомпоніатор – Суровцев Геннадій Вікторович

Танець довжиною в життя!

Саме так назвав свою програму святкування 40-річчя народного ансамблю танцю «Ровесник» випускник Київського інституту культури, заслужений працівник культури України Василь Захарович Бондарчук.

Народився Василь Захарович на Тернопільщині в простій селянській родині. Батько помер у 1968р., і в сім’ї залишилося «жіноче царство» – мама, три сестрички, а Василь Захарович за хазяїна. Мама завжди казала, дивлячись на свого Василька: «Нехай уже я гну спину за пісного трудодня, то може хоч він вийде в люди…».

Проводжаючи в Київське училище культури, сподівалася старенька, що син повернеться в село і працюватиме в сільському клубі. А він після училища вступив до Київського інституту культури, згодом зайняв посаду методиста хореографії в обласному управлінні культури м. Вінниці, де можна було б працювати все життя. Та це не про Василя Захаровича. Трапилося те, про що він мріяв… А мрія була одна: мати свій колектив, якому можна було б передати свої знання, досвід та разом створювати нові танці і хореографічні композиції.

У далекому 1972 році В. З. Бондарчук із запальним та невгамовним характером прийшов у Вінницький м’ясомолочний технікум вчителем танців, створивши танцювальний гурток.

Матеріальні можливості були обмежені, та труднощі не гасили молодечого запалу ні керівника, ні учасників. Шили самі костюми, самі їх прикрашали (багато з них Василь Захарович зберіг до сьогоднішнього дня). І почалася пекельна робота… Танцювальний гурток назвав «Ровесник», тому що і сам танцював у ньому.

Пошуки, радість перемог і гіркота невдач… За кожним номером, за кожним концертом — тижні, місяці напруженої праці. Переконатися в цьому можна, побувавши на репетиціях в тренажерній залі. І як результат – в цьому колективі було більше перемог, ніж поразок. І всі до цього швидко звикли.

Саме тут, у технікумі, Василь Захарович зустрів свою долю – чарівну блондинку Ліду, з якою народили і виховали 2-х синів. Старший – Сергій працював в ансамблі П. Вірського, зараз презентує українські народні танці в Іспанії та на Канарських островах. Андрій (молодший син) – соліст Київського театру опери та балету, подарував цій чудовій парі онука Назара.

Василь Захарович невгамовний оптиміст, адже робота працівників культури завжди оплачувалась по залишковому принципу. Та в його житті € головне – улюблена справа. Василь Захарович часто жартує: «Все життя моя дружина іде на роботу, а я на танці!»

Мені хочеться низько вклонитися цим двом жінкам: мамі, що народила, виховала такого сина, та дружині Лідії Антонівні, яка вміла скромно жити і підгримувати талант свого чоловіка.

45 років… 45 поколінь змінилося в «Ровеснику». Незмінний тільки керівник. І як тільки на сцені звучать слова: «Виступає народний ансамбль танцю «Ровесник», у глядачів з’являються теплі посмішки і зал вибухає оплесками. Адже граціозні і жартівливі, ліричні і різнобарвні, темпераментні і скромні танці приносять людям справжню насолоду.

Ветерани коледжу пам’ятають, як на святкуванні 20-річчя «Ровесника» з першого ряду партеру підвелася мама Василя Захаровича і сказала: «Мій Василько вміє все у господарстві, може навіть коня підкувати. А от що може створити таке дійство на сцені, не знала. Напевно, це вже від самісінького Бога». А Василь Захарович скромно стояв із вологими очима, зворушений до глибини душі маминими словами.

Ось така життєва стезя нашого поважного Василя Захаровича.

Колектив «Ровесник» представляв нашу державу на Міжнародних фестивалях у Польщі, Болгарії, Румунії, Югославії, Угорщині, Франції, Іспанії, Португалії, Канарських островах, Чехії та Швейцарії. І де б не виступав «Ровесник» – результат був такий – або Гран-Прі, або І місце.

Якщо на концерті «Ровесника» ви відчули особливе піднесення, коли вас полонив і повів за собою танець, знайте, за цим безсонні ночі керівника, численні репетиції, де з учасників «сходять» не сім, а всі десять потів!

І все ж, у молодіжного народного ансамблю ще все попереду. Адже кожний рік він поповнюється новою молоддю, а Василь Захарович, працюючи з ними, завжди юний.

Вміння творити, вміння з ніжних пелюсток натхнення створювати неповторні суцвіття талановитих танцюристів, які славлять не тільки наш коледж, а й Україну, притаманне Василю Захаровичу. Багато випускників працюють у театрах та залишаються у знаменитих танцювальних ансамблях (П. Вірського та ін.).

Ми, глядачі, впевнені, що мистецтво українського танцю завжди радуватиме нас своїм життєрадісним оптимізмом та емоційною силою. І нехай танець, довжиною в життя, триває ще багато десятиліть.

Многая літа Вам, Василю Захаровичу, та Вашому «Ровеснику»!

 

 

Поділитись в соц. мережах

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Comments are closed.

счетчик посещений Яндекс.Метрика